ВОДОЗЛИ́В, у, ч. Отвір у верхній частині греблі для пропускання зайвої води. Земляні греблі обов’язково обладнують водоскидами. Найпростіший з них — водозлив із зливним порогом (Колг. енц., І, 1956, 227); Вже було закінчено акуратний, гладенький.. бетонований водозлив (Руд., Остання шабля, 1959, 455).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 720.