ВОДОДІ́Л, у, ч. Простір, який розділяє суміжні водні системи. Підвищені місця розділяють басейни рік. Межа басейнів рік називається вододілом (Фіз. геогр., 5, 1956, 43); Поїзд, здавалось, стомився повзти на гребінь вододілу між Ворсклою і Північним Дінцем (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 535); // перен. Про межу, що розділяє протилежні явища, поняття, судження. По цій лінії іде тепер вододіл між ціммервальдською правою.. і Ціммервальдською лівою.. (Ленін, 23, 1950, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 720.