ВОДОБІ́Й, бо́ю, ч. Частина водозливної греблі у вигляді залізобетонної плити або дерев’яного зрубу, що захищає дно ріки від водоспаду. Водобій будують у вигляді дерев’яної підлоги або бетонної плити, під якою вкладають фільтр (Колг. енц., І, 1956, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 719.