ВОГНЕ́ННІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. вогне́нний 3. І чи не оця сама вогненність та неясність думки надавала мові його невловимої принадності (Ільч., Серце жде, 1939, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 714.