ВО́ВА, и, ж., дит. Вовк. І вдень не любила Маріка того тапчана. Не любила й боялась: під ним ховалася вова (Вас., II, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 711.