ВМОНТО́ВУВАТИ (УМОНТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Монтуючи що-небудь, уставляти якусь деталь. * Образно. Народний творець.. складає пісню та інкрустує, вмонтовує в неї рядки чи цілі строфи з літературного твору (Рильський, III, 1956, 69); Він узяв і в псалтир вмонтував нелегальну брошуру "Про бідність" (Кол., Терен.., 1959, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 708.