ВМА́ЗАНИЙ ¹ (УМА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вма́зати 1. Той жир обдира і кида у здоровенний казан, умазаний у піч (Мирний, І, 1954, 48); Майже непомітно блимав собі [каганець] на вмазаній у комині дощечці (Вирган, В розп. літа, 1959, 294).

ВМА́ЗАНИЙ² див. ума́заний ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 706.