ВЛАСТИ́ВЕ, вставн. сл., діал. Власне (у 1 знач.). Хочу додому, хоч, властиве, тільки що вибрався їздити (Коцюб., III, 1956, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 703.