ВЛАДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить владу (в 3 знач.). Владолюбний пан обозний збирався ..одурити не тільки чужих, а й своїх (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 702.