ВКРУ́ЧУВАНИЙ ¹ (УКРУ́ЧУВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до вкру́чувати 1. Щоб забезпечити нормальну роботу свічки, нижній кінець вкручуваної частини треба розмістити на одному рівні із внутрішньою поверхнею камери згоряння (Автомоб., 1957, 123).

ВКРУ́ЧУВАНИЙ² див. укру́чуваний ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 700.