ВКО́ЧУВАННЯ ¹ (УКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. вко́чувати¹ й вко́чуватися¹. Вкочування бочок.

ВКО́ЧУВАННЯ² див. уко́чування ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 699.