ВКО́ЛЮВАТИСЯ ¹ (УКО́ЛЮВАТИСЯ), юється, недок. Пас. до вко́лювати ¹.

ВКО́ЛЮВАТИСЯ² див. уко́люватися ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 698.