ВИЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вища́ти. Дорогу перебігає табунець дівчат, хтось помічає Дмитра,.. і всі з вищанням раптом зникають за тинами (Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 271); Юлдаш чув гудки паровозів, далеке вищання заліза, сичання пари (Донч., І, 1956, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 545.