ВИ́ШИНКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Розпродати в роздріб, частинами (горілку, вино і т. ін.). — Вези, мовляв, барило меду та барильце горілки і, поки не вишинкуєш геть усе до останньої кварти, не смій додому повертати (Тулуб, Людолови, II, 1957, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 541.