ВИШИВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вишивання. Монастир був наче велике підприємство з багатьма цехами: церковним, свічковим, вишивальним, хрестиковим і навіть деревообробним (Донч., III, 1956, 166); Різноманітні типи вишивок сформувалися протягом довгого часу і кожний з них несе на собі відбиток місцевих особливостей і давніх традицій, пов’язаних з розвитком вишивального мистецтва (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 540.