ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш. до ви́шар. Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Ле, Ю. Кудря, 1956, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 540.