ВИЧІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЧЕСАТИСЯ, ешуся, ешешся, док. 1. розм. Те саме, що розчі́суватися; причісуватися. Вимилась, вичесалась я, убралася — як та маківка серед огороду (Мирний, І, 1954, 81); Він умився, вичесався, глянув разів кілька через вікно (Фр., III, 1950, 435).

2. Випадати, відділятися під час чесання.

3. тільки недок. Пас. до вичі́сувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 539.