ВИЧІ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичі́кувати. Та були й інші, які шукали абиякої зачіпки, щоб не лишатися самим з собою, не томитися щохвилини вичікуванням почути своє прізвище з дверей кабінету (Ле, Право.., 1957, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 539.