ВИ́ЧЕРПАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́черпати 2. Вичерпання повністю важливої теми ще не може зробити твір потрібним і цікавим для глядача (Мист., 5, 1957, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 537.