ВИХОНУ́ТИ, не́, док., розм. Однокр. підсил. до виха́ти. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 533.