ВИ́ХЛЕСТАТИ, ещу, ещеш, док., перех., діал. Вихлебтати (в 2 знач.). Наварила борщу, та й не вихлещу (Номис, 1864, № 12312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 528.