ВИ́ТІК, току, ч. Місце, де ріка бере початок. Витоки річки [Тиси] і більшість її правобережних приток починаються високо в горах (Наука.., 11, 1963, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 512.