ВИТЯ́ЖНО, присл., діал. Протяжно. Розпочав [співати] чумака голосно та витяжно (Н.-Лев., І, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 524.