ВИТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТРУСИТИСЯ, ушуся, усишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищати одяг від чого-небудь. І їй пригадалося, як вона уперше з Кирилом простувала у N, пригадалося, як той шубовснув у протічок, як лаявся, витрушувався (Мирний, III, 1954, 400).

2. тільки док., перен., розм. Витратити усі гроші — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема.., — дріботів дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 205).

3. тільки недок. Пас. до витру́шувати 1, 2. Витрушувалися та провітрювалися літні плаття і макінтоші (Вільде, Сестри.., 1958, 456).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 520.