ВИТРА́ВНИК, а, ч. Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 516.