ВИТВО́РЮВАТИСЯ ¹, юється, недок., ВИ́ТВОРИТИСЯ, иться, док. 1. Ставати існуючим, з’являтися. Тепер уже витворюється і в Галичині інтелігенція непопівська (Л. Укр., V, 1956, 36); — Чи вільно спитати, з якої причини витворилося в батька бажання, щоб ви покидали родинний дім? (Коб., III, 1956, 68); Т. Г. Шевченко з’єднав усе краще, все життєздатне в старій літературній мові.. з живим, бурхливим і сяючим океаном народної мови, на основі якої витворювалась і зміцнювалась нова літературна українська мова (Мовозн., XVIII, 1962, 20).

2. тільки недок. Пас. до витво́рювати ¹. Все тут потрібне, що належить до культурного життя і витворюється ним (Фр., VII, 1951, 292).

ВИТВО́РЮВАТИСЯ ² див. витворя́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 508 - 509.