ВИСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВИСТРОМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СТРОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. ви́стромляться; док. Висуватися звідки-небудь або з-за чого-небудь, з-під чогось назовні. Лесь підіймає вгору кулака, з якого вистромлюється пожмакований корінець люльки (Стельмах, Хліб.., 1959, 198); Знову з-за колодок вистромились хлоп’ячі голови (Вас., І, 1959, 211); З-під дощаного накату мотористської будки вистромилася кепка (Вол., Озеро.., 1959, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 503.