ВИ́СТРИБА, присл., діал. Вистрибом. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба піде (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 501.