ВИ́СЛІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́слідити. Солдати, наче висліджені звірі, крадучись, зникають з подвір’я (Воронько, Казка.., 1957, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 488.