ВИ́СЛУЖЕНИЙ, а, е, зах. Відставний. Тут жив дідусь Тадеуша, старий, вислужений директор польської гімназії (Мак., Вибр., 1956, 380); Найбільше товаришувала [Зоня] з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, вислуженого майора (Ков., Світ.., 1960, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 489.