ВИ́СИТИСЯ, иться, недок. Виділятися висотою, міститися, знаходитися високо; височіти. Дерево шумить, камінь лежить, гори висяться, ріки течуть (Вовчок, І, 1955, 287); Правої башти вже не було. На її місці висилися три величезні — що й звідси, через провалля, можна було вчитати — кольористі реклами (Смолич, II, 1958, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 484.