ВИСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Яскраво світитися; сяяти, блищати. Гарно було у садочку після дощу: ..краплі роси, як розсипані перли, скрізь по траві і на листах блищали і висвічувались (Стор., І, 1957, 276); Метеор часто лишає після себе слід — сріблясту смужку.. Це продовжують висвічуватися збуджені польотом метеора гази (Наука.., 8, 1956, 27).

2. Робитися видним, починати яскраво світити; сяяти, блищати. Висвічуються перші зорі І в темнім небі мерехтять (Перв., І, 1958, 303).

3. карт. Показуватися, відкриватися (про козирну карту).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 481.