ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. [Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (Фр., ІХ, 1952, 369).

2. тільки недок. Пас. до виріка́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 471.