Про УКРЛІТ.ORG

вировий

ВИРОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до вир. Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді, від тих овець, що, немов.. накидані були по полонині, аж до синього кришталевого плеса вирового (Фр., III, 1950, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 474.

вгору