ВИ́РИСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що знайти́ся. — У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Мирний, III, 1954, 94); — Та ти не гарячкуй, браток… Ач, швидкий вирискався! (Кучер, Прощай.., 1957, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 469.