ВИ́РАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́разити. Може, не все те, що я писала і друкувала торік, написала б я тепер, або, може, було б воно виражене в іншому тоні (Л. Укр., V, 1956, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 466.