ВИ́ПУЛЕНИЙ, а, е, діал. Широко розкритий (звичайно про очі). Іван видивився на Діда широко випуленими очима (Фр., III, 1950, 140); Вона гляділа вперед себе хвилю живо, задумана, з випуленими очима (Коб., II, 1956, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 464.