ВИ́ПРЯМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прямити. Прутки гарячекатаної сталі перед розрізанням їх на відрізних верстатах необхідно піддавати випрямленню для усунення кривизни. Особливо ретельно повинні бути випрямлені прутки холоднотягнутої сталі перед відправкою їх в механічні цехи для обробки на автоматах (Технол. різального інстр., 1959, 85); Вона находить мужню гідність у всій його поставі, у високій гордовито випрямленій шиї, в густому непокірному чубові, відкинутому назад (Гончар, Людина.., 1960, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 673.