ВИ́ПРАСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прасувати. Він був.. одягнутий у вишиту, старанно випрасувану сорочку (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 460.