ВИПЛІ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛЕСКАТИСЯ, ви́плескається і ви́плещеться, док. Виливатися через край від удару, плескання, при поштовхові, струсі. — Я і плавати і поринати вмію!.. І розходився [Миколка] так, що аж вода з ночов випліскувалась (Мирний, III, 1954, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 455.