ВИПИВА́ЧКА, и, ж., фам. Те саме, що ви́пивка. — Чую носом, де в хаті добра випивачка! (Н.-Лев., III, 1956, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 450.