ВИПАСА́ТИСЯ, а́ється і ВИПА́СУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Пасучись, угодовуватися (про худобу). Нагорний вволю надивився на високопорідне стадо, що випасалося на заболочених берегах Псла (Горд., Дівчина.., 1954, 262); Посередині [річки] острів, на якому колгоспні сіножаті та випасується колгоспна худоба (Коп., Сон. ранок, 1951, 5); * Образно. Над ними [горами] розстелилося небо, ся полонина небесна, де випасаються зорі, як білі овечки (Коцюб., II, 1955, 330).

2. Пас. до випаса́ти 2. На схилах, які інтенсивно випасаються, весною в рослинному покриві панує тонконіг бульбистий, а пізніше полин австрійський (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 449.