ВИНАХІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до винахі́дник. — Нехай професор Дубко пошле на допомогу винахідниці когось із своїх асистентів (Руд., Вітер.., 1958, 383).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 439.