ВИНА́РНЯ, і, ж., заст. Винна крамниця; пивниця. Раз в Білій Церкві вночі зібралася весела компанія молодих паничів гімназистів і зайшла в винарню (Н.-Лев., II, 1956, 39); Серед ранішньої тьми Із винарні хтось гука: "Встань, гульвісо навісний, Та й до нашого гуртка!" (Крим., Вибр., 1965, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 439.