ВИНА́ЙМ, у, ч., діал. Дія за знач. винайма́ти. Заки священник полагодив з громадою формальності винайму дяківки [дякової хати] на школу, почалася ..осінь (У. Кравч., Вибр., 1958, 389).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 438.