ВИНАГОРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до винагоро́джувати. Звичайно, така чемність винагороджувалась подвійним гонораром (Рибак, Помилка.., 1956, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 438.