ВИМІ́РНИК, а, ч. 1. Прилад для вимірювання чого-небудь. Кожний вимірник має свою граничну похибку, яку треба враховувати при виборі інструмента (Метод. викл. фрез спр., 1958, 98).

2. Показник, який означає обсяг виконаної роботи. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість — .. сторони не протилежні, а взаємозв’язані (Рад. Укр., 20.І 1965, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 432.