ВИ́МРІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мріяти. Павло день по дню проживав у тому своєму вимріяному світі (Головко, II, 1957, 487).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 437.