ВИ́МАХ, у, ч. Дія за знач. ви́махнути. З моря наближалася шаланда, видко було дружні вимахи весел (Ю. Янов., II, 1958, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 429.