ВИ́ЛУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лучити. — Я спробував вилучити піридини.. З того, що ви звете відходом виробництва. І я їх вилучив!.. Процент вилучених піридинів такий високий, що можна говорити про цілковите вилучення їх з першої фракції (Шовк., Інженери, 1956, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 426.